Надходження осені в Україні знаменувало настання весільної пори. Неодмінним атрибутом всіх передвесільних і весільних обрядів з давніх-давен і до сьогоднішнього дня виступає вишитий рушник. Кожна дівчина, готуючись до майбутнього заміжжя, з юних літ вишивала весільні рушники. Вже під час сватання, яке в деяких місцевостях так і звалося — брання рушників, за допомогою вишитих символів майбутня наречена висловлювала своє ставлення до парубка. На той час у скрині кожної дівчини було два рушники з вишитими птахами. На одному з них птахи, як правило, голуби, дивилися одне на одного. Такий рушник дівчина вручала парубкові, якщо погоджувалася вийти за нього заміж. У випадку ж відмови, разом з гарбузом невдасі-сватачеві вручали рушник, на якому птахи дивилися в протилежні сторони. Також на сватанні рушником перев'язували сватів. На рушникові подавали хліб. В деяких регіонах нареченим рушником зв'язували руки.
Та ось наставала пора весілля. В деяких селах Центральної України, під час весільного обряду використовувалося до 20-ти видів рушників. У деяких галицьких селах рушники використовувалися не тільки для обрядового дійства, а й для того, щоб продемонструвати вміння і працелюбність нареченої. Найменша кількість рушників, що потрібна була для весілля – п'ять: рушник, на який ставали молоді, рушники на ікони для нареченого та нареченої, рушник, яким молодій парі пов'язували руки, рушник під коровай. Орнамент кожного з цих рушників мав свої особливості.
Рушник, на який наречений та наречена ставали ногами, ні в якому разі не мав містити в собі орнаментів з квітів чи птахів. Квіти та птахи символізують основні сімейні цінності – спільне життя, кохання, дітей, тому під ноги їх не клали. На цьому рушникові вишивали рослинний орнамент. Найбільш характерними були калина, виноград, дубове листя та жолуді. Іноді рослинний орнамент замінювали геометричним, характерним для того чи іншого регіону. Головна вимога до рушника, що стелився під ноги молодятам, – неперервність орнаменту від краю до краю рушника, щоб не переривалася життєва дорога молодого подружжя.
Рушники, якими прикрашалися ікони, були різними для нареченої та нареченого, тобто вишивали чоловічий та жіночий рушник. Спільним елементом на орнаментах цих рушників були квіти лілії, що символізує собою продовження роду, а на жіночих рушниках – ще й незайманість, та виноградне листя виноградними гронами, що символізує достаток в домі. На жіночому рушнику вишивали калину – символ жіночого начала. На рушнику нареченого вишивалося дубове листя та жолуді, що означали стабільність та чоловічу руку в домі, силу та здоров'я.
Рушник під коровай був найбільш яскравим та змістовним, для нього практично не існувало таких обмежень, як для попередніх двох, швидше, навпаки. На ньому вишивалися квіткові композиції, зокрема, найбільш поширеними були квіти лілії та троянди в поєднанні одна з одною або окремо. До них додавали інші квіти. Окрім того, на „коровайному" рушнику вишивали пташині пари. Найчастіше на весільних рушниках вишиваються пари голубів, що символізують любов і згоду; лебедів, як знак вірності молодих один одному, ластівок, що символізують весну та кохання. Крім того, на цьому рушнику вишивалися весільні обручки та написи-побажання.
Рушник, яким пов'язували руки молодятам, міг поєднувати у собі елементи з рушників, що вишивалися на ікони. Також на ньому могли бути присутні елементи, характерні для „коровайного" рушника, вишивалися обручки і написи. До речі, вишиті обручки з'явилися на рушнику за радянських часів. Вишиваючи рушник з обручками, важливо пам'ятати, що вони не мають бути до кінця зімкнені.
Для всіх весільних рушників існує ряд правил, які обов'язково потрібно враховувати при їх створенні. Зокрема, ні в якому разі не можна вишивати весільний рушник на зшитому з двох шматків полотні. Весільний рушник, як і молоде подружжя, має бути єдиним цілим. Середина рушника ніколи не зашивається, це символ зв'язку молодої сім'ї з вищими силами. Саме тому дуже важливо, щоб над вишитим основним елементом рушника, що міг символізувати молодят не було іншого, більш дрібного орнаменту чи напису, який наче перекриває молодим потік Божого благословення. Також не можна вишивати на рушнику птаха не в парі. Дотримання цих простих правил допомогає молодим пройти свою спільну життєву дорогу в щасті, мирі та злагоді.
vizerunok.co.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий