Вісти Коломиї
Цього разу під прес потрапила вже і я. У понеділок, 15 липня, позбулася однієї з робіт в одній із бюджетних організацій м. Коломиї, зокрема МПК «Народний дім». Чому? Варто тільки здогадуватися, бо запросив мене керівник цієї установи Юрій Михайлюк до розмови минулого понеділка та запропонував написати заяву на звільнення, але не сьогоднішнім числом, 15 липня, а заднім, аж 27 червня. Мовляв, щоб не було плутанини з документами. Якими? Нагальна ж потреба про мою відставку надійшла буквально після виходу в тижневику «Коломийські ВІСТИ» другої статті мого журналістського розслідування щодо довгобуду на вул. Палія, 4б та кинутих напризволяще його пайовиків. Вся річ у тім, що якраз засновниками того кооперативу «Аквамарин» у минулому були нинішні перші особи міста – міський голова Коломиї Ігор Слюзар та його перший заступник Тарас Яворський. Вони ж сьогодні заявляють, що до того не мають жодного відношення. Керівник установи, де я мала всього півставки, працюючи за сумісництвом, та оклад у половину мінімальної зарплатні, зрозуміло, став заручником ситуації. Звісно, він отримав «згори» вказівку мене звільнити, і то заднім числом, щоб, бува, ніхто не здогадався про причину такого звільнення. А її, причину, мені справді не називали. Для чого? Я ж не маленька дівчинка, багато чого розумію. Установа ж – бюджетна, відтак фінансування отримує з міського бюджету. Тут і пояснювати нічого. Але й сперечатися, воювати… для чого??! Це того не вартує, та й опускатися до базарного рівня з`ясування стосунків я б не стала. Це нижче моєї гідності.
Вісти Коломиї
Окрім того, в статтях, де я захищаю наразі загнаних у глухий кут пайовиків коперативу «Аквамарин», – жодної політики й жодного політичного замовлення. За цим журналістським розслідуванням, цією примарною історією з довгобудом, стоїть не одна сотня людей, адже проданих із 124 наявних у багатоповерхівці є 104 квартири. Помножте на два, три, чотири, бо в кожного пайовика за плечима сім`я, діти… І люди, в яких уже просто урвався терпець, звернулися особисто до мене, як до журналіста, допомогти їм вийти з отого лабіринту, в якому вони вже блукають поспіль п`ять років, бо засновники кооперативу обіцяли житло здати ще 2008 року. Люди звернулися з проханням допомогти їм достукатися до правди та до тих, хто б мав досі подбати про їхнє майбутнє житло, хто б мав по праву захистити їх, бодай порадити, що далі робити.
На чергових зборах пайовиків минулої середи членів кооперативу було значно більше (як я писала, люди одне одного навіть не знають, а списку тих, хто гроші вклав у омріяні квартири в довгобуд на Палія, 4б, ні в кого добитися не можуть). Люди розгублені, люди в розпачі, але… як помічаю, вже сміливіше висловлюються, вносять пропозиції та конкретно вказують, кому гроші за квартири давали.
Вісти Коломиї
Сергій Красовський, квартира №96 на 9-му поверсі в накритому крилі кооперативу:
– Я тяжко працював у Італії з однією метою – мати своє житло. Передавав на Україну свій заробіток у євро, а мій рідний брат Красовський Павло Миколайович особисто передавав гроші за квартиру засновникові кооперативу п. І. Слюзару, віддавав йому особисто в руки частинами, в два заходи. Нотаріус Слюзара ті євро обмінював на гривні.
Проплатив повну суму за омріяне житло, всього 17 тис. євро. Але, бачу, бо тулимося всією родиною навпроти в однокімнатній маминій квартирі, будівництво завмерло. Чекав, чекав, що роботи знову розпочнуть, але намарно. Дивлюся, цегла вже без даху розвалюється. Захвилювався. Ледь вибігали, щоб хоч дах на тому крилі накрили. Я втомився чекати, розпочав ремонти сам, вклав у будову вже не менше, ніж 17 тисяч євро – і вікна, і стяжки, і опалення…
Своя хата, не чужа
Є в тому під`їзді, накритому дахом, одна людина-новосел, пан Роман, який мешкає там від минулого року. Йому можна тільки поспівчувати, хоча… «своя хата, не чужа» краще, ніж ночувати на вулиці, хоч і довелося світло по кабелю від знайомих брати та всі ремонти за свій кошт робити.
Кому за комір не капає
– Має знову ж у тому менш-більш облагородженому під`їзді аж дві квартири і теперішній голова кооперативу «Аквамарин» п. Володимир Іванюк, про що казав ще на першій нашій зустрічі приблизно два тижні тому. Запевняв, що неодмінно доведе все до завершення, бодай до кінця ремонт свого під`їзду. Але йому за комір не капає…
Обіцяв голова І. Слюзар будову до нового року здати, тільки не сказав, до якого…
Пенсіонерка п. Марія Гаврилюк (кв. 21), плачучи та нарікаючи, розповідає, що проплатила за омріяне житло дітям також повну суму, а це 35,5 тис. доларів:
– Я особисто давала 20 тис. доларів у руки тодішнього засновника «Аквамарину» І. Слюзару, а решту рівними частками – щомісяця по 5500 грн. Всього сплатила за житло 35,5 тис. доларів. Зверталася два місяці тому до І. Слюзара, він пообіцяв, що роботи невдовзі відновлять. Мовляв, вікна вже закуплено, їх залишається тільки встановити. Але ж куди їх установлювати, коли ні даху, ні штукатурки в проплаченому повністю нашому житлі? А ще І. Слюзар сказав, що вже до кінця року, тобто до нового року, будівництво завершать…Та немає вже кому вірити в цій Коломиї, ні І. Слюзару, ні іншим… Треба писати далі, до столиці, там шукати правди потрібно.
Біди одні і забудовники одні – що в «Аквамарині», що в «Олександриті»
Схожа ситуація й у кооперативі «Олександрит», що на вул. Шкрумеляка, 15а, члени кооперативу там так само ошукані. Серед них і коломиянка Ольга Бойчук, яка придбала в тім будинку двокімнатну квартиру, сплатила за неї повну вартість – 23 тис. євро ще у вересні 2010 року.
Відтоді почалися митарства людей – членів того кооперативу, адже їм обіцяли житло здати ще 2010 року, але вже три роки відтоді минуло. Як каже Ольга Бойчук, засновниками кооперативу «Олександрит», за протоколами, були на той час Слюзар, Яворський та Жолоб, які тільки обіцяли з року в рік здати той будинок у експлуатацію. Та до цього часу жодна придбана квартира в тім будинку до проживання не готова. Пані Оля не побоялася, прийшла на зустріч з пайовиками кооперативу «Аквамарин» минулої середи, адже біди в них одні, свої ж права відстоювати разом легше.
Ігор Слюзар у прямому ефірі на НТК на запитання пайовички відповів: «Я не маю жодного відношення до того кооперативу»
Як заявила вголос для всіх присутніх на зустрічі одна з пайовичок «Аквамарину» (називати себе не наважилася, хоча від фотооб`єктива та камери не відверталася), мовляв, вона поставила в прямому ефірі на телеканалі НТК міському голові І. Слюзару запитання щодо долі довгобуду на Палія, 4б. Його відповідь у ефірі: «Я до цього не маю жодного відношення».
Наразі реально довести факт шахрайства та змусити засновників завершити будівництво цього кооперативу
Коментує ситуацію і присутній на чергових зборах пайовиків фаховий адвокат Олексій Гуцуляк:
– У даній ситуації маємо спір, тобто невиконані умови. Будинок мали здати в експлуатацію в 2008 році, на нинішній день його в експлуатацію не здали. Не виключаю, що тут можливий факт шахрайства з боку відповідальних осіб, які отримували кошти. Але це потрібно доводити досудовим органам та під час судових засідань. Щоб довести ознаки шахрайства, пайовикам потрібно обрати нового голову кооперативу, який насправді відстоюватиме їхні інтереси, також потрібно провести низку експертиз, виявити загальну суму коштів, укладених у будівництво. У державній палаті реєстру пайовики не зареєстровані, але вони мають документи, що здійснили оплату та протокольний внесок, що їх увели в члени кооперативу. Тобто офіційно вони є членами кооперативу. Наразі реально довести факт шахрайства та змусити засновників завершити будівництво цього кооперативу.
Люди вкрай обурені, вони вже нікому не довіряють, тим більше колишнім засновникам «Аквамарину», які тепер на чолі міської влади, але здаватися пайовики в жодному разі не збираються.
Не хочуть дарувати своїх чималих вкладів ні Слюзару, ні Яворському, бо ті кошти зароблено чесно тяжкою працею. Наразі ж пайовики хочуть переобрати голову кооперативу, найняти фахового адвоката, а ще експерта, який би точно визначив вартість робіт і затрачених на будову будматеріалів за розцінками тих років, коли проводили насправді роботи…. Ну й планують, звісно, захищати свої порушені права людини та свої передані засновникам кооперативу кошти в суді. Бо, як кажуть, засновники кооперативу отримали 23 млн. грн. за продані квартири на Палія, 4б. А як запевнили фахові будівничі, на повне на той час зведення багатоповерхівки потрібно було затратити всього 18 млн. гривень. Такі гроші засновники «Аквамарину» на той час мали, а ось будинок-довгобуд уже п`ятий рік стоїть примарою.
Уже коли була зверстана стаття, нам зателефонували члени кооперативу «Аквамарин» і повідомили, що вони отримали відповідь на їхнє звернення із Адміністрації Президента України В. Януковича.
P.S. Знову на лови?
Ми пишемо про кооператив «Аквамарин», про розпочаті й незакінчені ним будови, а в окремих місцевих виданнях, як ось приміром у глянцевому журналі «Місто в кишені» (травень, 2013 р.) на цілу 27 сторінку – реклама-заохочення для бажаючих придбати житло кооперативу «Аквамарин», адреса та сама: м. Коломия, вул.Палія, 4б. Цікаво, одне не завершили, друге не довели до кінця, третя, можливо, примара-будова десь стоїть, а вже відкрите полювання на чергових вкладників своїх заощаджень...
